Відомий аграрій Юрій Дробязко поділився своїм баченням змін у сільському господарстві, впливу клімату, логістичних труднощів та стратегій, що допомагають фермерським господарствам залишатися на плаву в сучасних умовах.
Про це розповідає AgroReview
Кліматичні зміни та їх вплив на урожай
За словами Юрія Дробязка, питання змін клімату не є новиною для українського агросектору. Посухи різних років — 2012, 2015, 2020, а також у 1960-х — вже ставали випробуваннями для фермерів. В окремих регіонах кількість опадів може суттєво відрізнятися, що впливає на врожайність. Наприклад, у Любарі в 2006 році випало рекордні 1520 мм опадів, а в окремі роки ця цифра не перевищувала й 400 мм.
Погодні умови також впливають на особливості кожного сезону. Зимові періоди з суворими морозами, яких не фіксували з 2007 року, змінюються періодами з екстремальними температурами у різних частинах країни. Дробязко наголошує, що Україна — велика держава, тож середній врожай кукурудзи формується завдяки компенсації між регіонами: десь зібрано багато, десь — мало, але в підсумку результат залишається середнім.
Логістика, прибутковість і стратегії агробізнесу
Ситуація з експортом українського зерна, за словами експерта, нині залишається складною. Хоча експорт і здійснюється через різні канали — Румунію, Польщу, Словаччину, Ізмаїл — обсяги невеликі, а вартість логістики значно вища, ніж у докризові часи. Це негативно впливає на рентабельність агробізнесу, адже великі партії зерна, які можна було відправляти з Одеси, залишаються найдешевшим варіантом транспортування. Альтернативні маршрути залишаються дорогими й малоефективними, й інвестори не бачать сенсу вкладати в їх розвиток після відновлення звичних торгових шляхів.
“Коли все нормалізується, ніхто не інвестуватиме в розвиток альтернативних можливостей логістики”.
Дробязко також зауважує, що фермерське господарство не гарантує стабільних доходів: у деякі роки воно може приносити збитки. За його словами, ситуація, коли фермери живуть від урожаю до урожаю, часто призводить до фінансових труднощів — особливо у складних економічних умовах або під час блокування експорту та здорожчання ресурсів.
Успішним фермерам, на його думку, вдається зберегти стійкість завдяки розвитку власної інфраструктури: будівництву елеваторів, насіннєвих заводів, сховищ, інвестиціям у залізничну та автомобільну логістику. Це дозволяє уникати монопольної залежності від трейдерів, виробників насіння або агрохімії, а також гнучко реагувати на ринкові зміни.
На відміну від великих агрохолдингів, які іноді змінюють структуру посівів залежно від кон’юнктури, Дробязко радить інвестувати у поглиблення бізнесу, а не масштабування. Він підкреслює, що ключем до виживання є вертикальна інтеграція та наявність фінансового резерву.
Засоби захисту рослин і агрономічні поради
Сучасна агрохімія пропонує величезний вибір препаратів — і це, за словами експерта, є необхідністю через природну резистентність бур’янів та шкідників. Постійне використання одних і тих самих засобів призводить до зниження їх ефективності, тому агрономи змушені комбінувати різні діючі речовини. Дробязко зазначає, що грамотний підбір препаратів дозволяє захищати врожай та уникати втрати ефективності через мутації в популяціях шкідників і бур’янів.
Він також звертає увагу на те, що деякі компанії на ринку продають вже неефективні фунгіциди, а фермери, які не розбираються в агрохімії, ризикують втратити кошти через придбання неякісних засобів. Успішна стратегія полягає у глибокому розумінні процесів вирощування, грамотному плануванні та інвестуванні у власну інфраструктуру.
На завершення Юрій Дробязко підкреслює: «На землі немає раю, і землю нам дали для того, щоб докласти до неї старанність й інтелект. Не для того, щоб посіяти соняшник і забути про майбутнє. Адже майбутнє прийде завтра, і це невблаганно». Фермери, які дбають про розвиток, захист і фінансову стійкість, мають більше шансів пройти крізь кризи й зберегти свою справу.