Після того, як судновласники почали уникати заходів до портів Великої Одеси, аграрні трейдери активно розглядають Дунай як альтернативний логістичний маршрут. Однак, попри зростання інтересу, цей напрямок має низку суттєвих обмежень, які не дозволять йому повноцінно замінити глибоководні портові потужності.
Пропускна спроможність Дунаю: реалії та перспективи
За оцінками експертів, зокрема президента «Української зернової асоціації» Миколи Горбачьова, поточна інфраструктура Дунайського напрямку дозволяє обробляти в піковому режимі до 2,5 мільйонів тонн вантажів щомісяця. Це значно менше, ніж могли б перевалити порти Великої Одеси, але є суттєвим показником для альтернативного шляху.
Ключові перешкоди для Дунайського коридору
Незважаючи на потенціал, низка факторів обмежує ефективність Дунайського логістичного маршруту. По-перше, це низький рівень води, який ускладнює проходження суден з великою осадкою. Це означає, що для перевезення великих партій зерна або іншої продукції доведеться використовувати менші судна або здійснювати більше рейсів, що збільшує витрати та час.
По-друге, обмежена осадка суден, які можуть пройти по річці, також є суттєвим недоліком. Це обмежує обсяги вантажів, які можуть бути завантажені на одне судно, що робить перевезення менш економічно вигідним порівняно з глибоководними портами.
Крім того, трейдери стикаються з додатковими перевірками та бюрократичними процедурами, які можуть сповільнювати логістичні операції. Нарешті, загроза обстрілів залишається актуальним ризиком, що впливає на рішення судновласників та страхових компаній щодо безпеки судноплавства.
Висновок: Дунай як доповнення, а не заміна
Отже, хоча Дунайський напрямок відіграє важливу роль у підтримці експорту української аграрної продукції, особливо в умовах обмежень для портів Одеси, він не може повністю замінити їхню потужність. Його обмеження щодо глибини, осадки, інфраструктури та безпеки роблять його швидше доповненням, ніж повноцінною альтернативою для великих обсягів перевезень.
Додав: Olexandr Oliynyk
